Активна участь у місцевому громадянському управлінні (шкільна рада, об'єднання співвласників, міська рада, сусідська організація) vs утримання від управління громадою
Якщо ви дієте
Участь у місцевому громадянському управлінні
16%
Якщо ви не дієте
Утримання від місцевого управління
53%
Відсоток тих, хто згодом шкодує про кожен вибір. Стовпчики та повний реєстр показані нижче.
Lifestyle
Остання перевірка 2026-05-30
Якість доказів 4.13/5
Восьмивимірна оцінка перевірки за
рубрикою якості
. Кожен вимір оцінений 1–5.
D1 Перевірка джерел
5/5
D2 Авторитет та незалежність джерела
5/5
D3 Точність частоти жалю
2/5
D4 Порівнянність джерел
3/5
D5 Шаблон Гіловича
5/5
D6 Якість прози
4/5
D7 Повнота застережень
4/5
D8 Якість вибірки
5/5
Середнє4.13/5
Замінні дані — для цього рішення не існує прямого дослідження жалю. Показники отримані з оцінок задоволеності та даних про бар'єри доступу, а не з питань, що безпосередньо стосувалися жалю. Дивіться застереження нижче.
Жаль за дію
Участь у місцевому громадянському управлінні
16%
~16% довгострокових громадянських учасників повідомляють про жаль (проксі: базовий рівень жалю про дію Gilovich-Medvec, застосований до самообраної популяції з високою прихильністю)
Дорослі у США, які відвідують місцеві публічні засідання (~9% дорослих); оцінка застосовує довгостроковий базовий рівень жалю про дію Gilovich-Medvec до цієї самообраної підгрупи
ретроспективно, довгостроково
Жаль за бездіяльність
Утримання від місцевого управління
53%
53% працівників шкодують, що не висловилися на засіданнях (найближчий аналог для громадянського мовчання; пряме опитування про громадянський жаль не виявлено)
Працівники у США, Великій Британії, Франції, Німеччині — використано як найближчий доступний аналог для невисловлення думок у громадському/управлінському контексті
ретроспективно, без фіксованого часового проміжку
% шкодує про цей вибір
Участь у місцевому громадянському управлінніУтримання від місцевого управління
16%53%
inaction dominates — Бездіяльність переважає — більшість шкодує, що не діяла.
Пов’язані рішення
Семантично близькі рішення — та сама сфера, інші компроміси.
The US Census Bureau and AmeriCorps’ 2023 Civic Engagement and Volunteering Supplement found that 28.3% of Americans aged 16 and over formally volunteered through an organization between September 2022 and September 2023, with roughly 9% (about 23.8 million adults) attending a local public meeting such as a school board or city council session. Median volunteer hours per volunteer fell from 40 in 2017 to 24 in 2023, even as participation rebounded from the pandemic trough. No nationally representative survey directly measures retrospective regret among people who served on local boards or attended local meetings. The action-side estimate of ~16% is anchored in Gilovich and Medvec’s foundational 1994 finding that, in long-term retrospection, only 16% of Americans identify an action — rather than an inaction — as their biggest life regret. Civic participation is a self-selected, identity-congruent activity, so true regret among engaged participants is plausibly lower than that base rate; 16% functions as a conservative upper bound. The Roese-Summerville 2005 meta-analysis identifies “self” and high-opportunity life domains as the categories where regret concentrates — domains where civic contribution sits squarely.
The closest available quantification of staying-silent regret comes from the Resume Now International Career Regrets Survey of 1,000 workers across the US, UK, France, and Germany, which found 53% regretted not speaking up in a meeting, compared with 38% who regretted having spoken up. Workplace voice suppression and civic absence are structurally similar choices: both involve declining to invest social or political effort in a setting where one has standing to speak. Civic silence is likely to generate at least as much long-term regret as workplace silence, because the affected outcomes — local school policy, zoning, public safety, neighborhood quality — are durable, visible, and reconstructable years after the decision window closes. Roese and Summerville’s meta-analysis of 11 regret-ranking datasets supports this directionally: regret concentrates in domains with high perceived opportunity for change and growth, and local civic engagement is one of the clearest non-economic opportunity domains in American adult life.
The limitations are substantial. No survey directly asks adults whether they regret not attending school board meetings or joining the HOA, and neither headline rate is measured on the relevant population facing the relevant decision. The 16% action-regret estimate carries Gilovich-Medvec’s baseline forward to a self-selected subgroup; the 53% inaction estimate borrows a workplace analog. Putnam’s “Bowling Alone” thesis provides theoretical backing for the decline in local civic life but does not measure regret. Adversarial contexts — HOAs known for power struggles, small towns with entrenched factions, school boards that have become political battlegrounds — likely produce substantially higher action regret than the headline rate suggests; no representative survey isolates those subsets. Real costs of engagement (time, social conflict, opportunity cost) fall unevenly: parents of young children, shift workers, and caregivers face higher participation costs than the headline numbers capture, and “not attending” sometimes reflects constraint rather than choice. The 37-point gap is directionally consistent with Gilovich-Medvec and Roese-Summerville but the absolute magnitudes should be held loosely. The direction of the finding — chronic civic absence is regretted more durably than chronic civic engagement — is supported by three independent literatures (action-versus-inaction regret, opportunity-domain concentration, workplace voice surveys) but cannot be confirmed by direct measurement on the relevant population.
Джерела: дія
Реєстр тверджень
Кожне число нижче — це те, що повідомило джерело, з дослівною цитатою, на яку ми спиралися, та тим, як ми дійшли до нашої цифри. Натисніть на посилання, щоб перевірити самостійно.
1/2 джерел незалежно перевірено дослівно за вказаним джерелом
[1]U.S. Census Bureau — New U.S. Census Bureau and AmeriCorps Research Tracks Virtual Volunteering for First Time
Урядовий звіт
28.3% of Americans aged 16 and over formally volunteered through an organization between September 2022 and September 2023; 54.2% helped neighbors informally; median volunteer hours fell from 40 (2017) to 24 (2023)
Витяг
“"More than 75.7 million people, or 28.3% of Americans, formally volunteered through organizations between September 2022 and September 2023, a 5.1 percentage point increase over 2021. The rate remains 1.7 percentage points below pre-pandemic 2019 levels. About 54.2% of Americans helped their neighbors informally, up from 51.7% in 2019."
”
Дані джерела:
2024-11-19
Дата звернення
2026-05-30
Розрахунок
US Census Bureau / AmeriCorps Civic Engagement and Volunteering Supplement (CEV) of the September 2023 Current Population Survey, ~45,000 households per biennial cycle. Used as the denominator anchor for civic-participation prevalence: 28.3% of US adults formally volunteer, and roughly 9% (≈23.8 million) report attending a local public meeting such as a school board or city council session per separately reported AmeriCorps CEV figures. The 16% action-regret estimate is not measured directly in the CEV — it is constructed as the long-term action-regret base rate from Gilovich-Medvec (1994/1995), in which only 16% of people identify an action (versus 84% an inaction) as their biggest life regret. Applied to a self-selected high-commitment subgroup (people who chose to attend public meetings or serve on boards), this likely overestimates true regret.
[2]Personality and Social Psychology Bulletin (Roese & Summerville) — What We Regret Most ... and Why
Перевірено
↗ 13 other entries
Рецензована публікація
Meta-analysis of 11 regret-ranking datasets: greatest regret concentrates in education, career, romance, parenting, self, and leisure — domains with high perceived opportunity; inaction regrets persist longer than action regrets
Витяг
“"Regrets of inaction ('Should have asked her out,' 'Should have become a dentist') are more psychologically 'open,' more imaginatively boundless."
”
Дані джерела:
2005-09-01
Дата звернення
2026-05-30
Перевірка
Витяг незалежно повторно отримано та дослівно підтверджено за вказаним джерелом під час нашого аудиту обґрунтованості.
Розрахунок
Roese & Summerville (2005), PSPB 31(9), 1273-1285. Foundational meta-analytic finding that long-term retrospective regret is dominated by inactions, and that domains generating the most regret are those with high perceived opportunity. Civic engagement maps onto this self-actualization / social-meaning category. Used as the theoretical scaffolding for assigning a low long-term action-regret rate to people who chose to engage in local governance, since action regrets in opportunity-rich domains fade more quickly than inaction regrets.
Джерела: бездіяльність
Реєстр тверджень
Кожне число нижче — це те, що повідомило джерело, з дослівною цитатою, на яку ми спиралися, та тим, як ми дійшли до нашої цифри. Натисніть на посилання, щоб перевірити самостійно.
2/2 джерел незалежно перевірено дослівно за вказаним джерелом
[1]Resume Now (International Career Regrets Survey) — The Road Not Taken: Greatest Career Regrets Revealed
Перевірено
↗ 7 other entries
Авторитетне довідкове видання
53% of workers have regretted not speaking up in a meeting, compared to 38% who have regretted speaking up; 60% regret not asking for a raise; 58% regret staying at a job too long; 51% regret not asking for a promotion
Витяг
“"53% have regretted not speaking up in a meeting, compared to 38% who have regretted speaking up in a meeting."
”
Дані джерела:
2024-03-01
Дата звернення
2026-05-30
Перевірка
Витяг незалежно повторно отримано та дослівно підтверджено за вказаним джерелом під час нашого аудиту обґрунтованості.
Розрахунок
Resume Now International Career Regrets Survey of 1,000 workers across the US, UK, France, and Germany, fielded January 2024. The 53% figure measures regret about not voicing an opinion in a professional meeting — the closest direct quantification of regretted civic-style silence. No nationally representative survey directly asks adults whether they regret not attending school board meetings, joining the HOA, or serving on town council. The 53% workplace-meeting analog is used as a conservative lower bound for civic silence regret, where the stakes (community policy, child welfare, neighborhood quality) are typically higher and the opportunity window more bounded.
[2]Personality and Social Psychology Bulletin (APA) — What We Regret Most ... and Why
Перевірено
↗ 13 other entries
Рецензована публікація
Greatest regret in long-term retrospection concentrates in domains of high perceived opportunity — education, career, self-actualization; inaction regrets dominate
Витяг
“"People's biggest regrets are a reflection of where in life they see their largest opportunities; that is, where they see tangible prospects for change, growth, and renewal."
”
Дані джерела:
2005-09-01
Дата звернення
2026-05-30
Перевірка
Витяг незалежно повторно отримано та дослівно підтверджено за вказаним джерелом під час нашого аудиту обґрунтованості.
Розрахунок
Roese & Summerville (2005) meta-analysis. The "self" domain ranked fifth of six in their analysis and includes self-concept, civic identity, and community contribution. Local civic participation maps onto this domain: the foregone opportunity to influence community outcomes (school curriculum, zoning, local budget) is reconstructable years later and likely durable. Used as theoretical anchor for the inaction-dominant pattern, alongside the workplace-voice proxy.
Застереження
ПРОКСІ-ВИМІРЮВАННЯ ПО ВСЬОМУ ЗАПИСУ. Жодна сторона не має прямого ретроспективного опитування про "чи ви шкодуєте про відвідування / невідвідування засідань шкільної ради / об'єднання співвласників / міської ради?" Сторона дії 16% — це довгостроковий базовий рівень жалю про дію Gilovich-Medvec (Дослідження 5: 16% американців називають дію своїм найбільшим життєвим жалем), застосований до самообраної підгрупи з високою прихильністю дорослих у США, які вирішили взяти участь. Оскільки громадянські учасники самостійно обирають себе для громадянської ідентичності та узгодження цінностей, справжній жаль, ймовірно, нижчий за 16%. Сторона бездіяльності 53% — це аналог робочого голосу Resume Now; робочі засідання та громадянське управління відрізняються за ставками, оборотністю та вагою ідентичності. Структурна подібність (вибір не висловлювати думку в обстановці, де є що сказати, на тлі соціальної ціни) робить аналог захищеним, але не точним. Дані AmeriCorps 2023 CEV встановлюють популяційну рамку: ~9% дорослих у США відвідують місцеві публічні засідання, 28,3% офіційно волонтерять, а медіана годин волонтерства впала з 40 (2017) до 24 (2023) — суттєвий спад витраченого часу, навіть коли рівень участі відновлюється після пандемії. Розрив 37 пунктів напрямково узгоджується з Roese-Summerville та Gilovich-Medvec, але абсолютні значення є проксі-конструкціями. Теза Putnam "Bowling Alone" (1995, 2000) забезпечує теоретичну підтримку для зниження місцевої громадянської участі, але не вимірює жаль безпосередньо. Дилема виключає змагальні контексти — об'єднання співвласників, відомі боротьбою за владу, малі міста з укоріненими фракціями — де жаль про дію може бути суттєво вищим (репрезентативного опитування цієї підгрупи не існує). Витрати на участь (час, соціальний конфлікт, альтернативні витрати) є реальними та нерівномірно розподіленими: люди з обов'язками догляду, посменною роботою або ненадійним житлом стикаються з вищими витратами участі, ніж заголовні показники охоплюють.
