Якість доказів 4.63/5
Восьмивимірна оцінка перевірки за рубрикою якості . Кожен вимір оцінений 1–5.
- D1 Прив’язка до джерел
- 5/5
- D2 Авторитет джерела
- 4/5
- D3 Арифметика
- 5/5
- D4 Невизначеність
- 4/5
- D5 Сфера
- 5/5
- D6 Проза
- 5/5
- D7 Чесність сприйняття
- 4/5
- D8 Повнота застережень
- 5/5
● ваші чинники — натисніть на цей ризик ▾ для відображення
- Ваші фактори
≈ Так само ймовірно, як
Сприйнятий
Неправомірний вирок — один із тих ризиків, які викликають гостре занепокоєння, коли спливають у новинах — історія про виправдання, скасування завдяки ДНК, подкаст — і згасають між заголовками. Немає національного опитування, яке відстежувало б, як часто американці бояться бути неправомірно засудженими, тож уявний ризик найкраще характеризувати як інтуїцію, сформовану помітністю в медіа. Більшість людей, коли їх питають, припускають, що рівень помилок «дуже низький» (значно менше ніж 1%), що виявляється оптимістичним порівняно з найкращою доступною оцінкою.
Грубна оцінка: Більшість припускають значно менше ніж 1%
Джерело: редакційна інтуїція, не опитування
Фактичний
~4,1% підсудних, засуджених до страти, невинні
Підсудні у США, засуджені до смертної кари, 1973–2004
Показати обчислення
Центральна оцінка походить від Gross та ін. (2014, PNAS), де застосовано аналіз виживаності до 7 482 смертних вироків, винесених між 1973 і 2004 роками. З них 117 завершилися виправданням до кінця 2004 року, і модель оцінює, що якби всі підсудні залишалися під смертним вироком необмежено довго, щонайменше 4,1% (95% CI: 2,8–5,2%) були б виправдані. Це ймовірність на один вирок, а не ймовірність за все життя на людину, тож обсяг — activity_specific_lifetime. Показник 4,1% стосується саме справ про смертну кару, де перегляд після вироку надзвичайно ретельний; для звичайних тяжких злочинів більшість дослідників оцінюють 2–6%, але порівнянно строгого дослідження не існує. Нормалізований показник використано як є, бо одиниця аналізу — вирок, а не людино-рік.
Застереження: Показник 4,1% стосується саме справ про смертну кару, де висота ставок спонукає …
Показник 4,1% стосується саме справ про смертну кару, де висота ставок спонукає до надзвичайного перегляду після вироку — численні раунди апеляцій, участь innocence-project і тестування ДНК, яких більшість підсудних у тяжких злочинах ніколи не отримують. Для звичайних тяжких злочинів справжній рівень неправомірних вироків майже напевно вищий за спостережуваний рівень виправдань (бо більшість неправомірних вироків ніколи не виявляють), але може бути нижчим за 4,1%, якщо процес відбору справ про смертну кару незвично схильний до помилок. Оцінки для всіх тяжких злочинів варіюються приблизно від 2% до 10% залежно від методології й типу злочину. Показник також різниться за категорією правопорушення: неправомірні вироки непропорційно зосереджені у справах про вбивства й сексуальне насильство, де помилкова ідентифікація свідків і помилки судової експертизи найвагоміші. Показник не слід читати як «4,1% людей у в'язницях невинні» — це пов'язане, але окреме питання з іншим знаменником.
Пов’язані ризики
Інші ризики на схожі теми — для вивчення пов’язаних страхів.
Напад при автостопі
Яка ймовірність зазнати нападу або насильства під час подорожі автостопом?
Викрадення авто релейною атакою
Яка ймовірність викрадення вашого автомобіля з безключовим доступом за допомогою релейної атаки (підсилення сигналу)?
Кишенькова крадіжка в подорожі
Які шанси бути обкраденим кишеньковим злодієм під час подорожі?
Протест за автократії
Які шанси отримати фізичну шкоду, бути затриманим чи вбитим під час масових протестів за авторитарного режиму?
Обрати порівнюваний
Найкраща доступна оцінка рівня неправомірних вироків у Сполучених Штатах походить з дослідження PNAS 2014 року, проведеного Гроссом, О’Браєном, Ху та Кеннеді, яке застосувало аналіз виживаності до кожного смертного вироку, винесеного між 1973 і 2004 роками — загалом 7 482 випадки. Їхній висновок: якби всі засуджені до смертної кари залишалися під переглядом необмежений час, щонайменше 4.1% зрештою були б виправдані (95% CI: 2.8–5.2%). Це приблизно 1 з 24 смертних вироків. Для масштабу, якби цей показник поширювався на приблизно 1.9 мільйона людей, які зараз перебувають у в’язницях США, це означало б близько 78 000 невинних людей за ґратами.
Це число є як надійним, так і вузьким. Воно надійне, тому що використовує формальне моделювання виживаності, а не сирі дані про виправдання, які занижують справжній показник, ігноруючи неправомірні вироки, які ніколи не виявляються. Воно вузьке, тому що стосується лише справ про смертну кару, де обвинувачені отримують набагато більше уваги після вироку, ніж звичайні злочинці. The National Registry of Exonerations, який каталогізував 3 698 випадків з 1989 року, підтверджує, що механізм виправдання є повільним і вибірковим: середній виправданий у 2024 році провів 13.5 років у в’язниці, перш ніж його було виправдано. Більшість неправомірних вироків взагалі ніколи не призводять до виправдання.
Чи поширюється показник 4.1% за межі смертної кари, є головним відкритим питанням. Деякі дослідники оцінюють 2–6% для всіх тяжких злочинів; інші стверджують, що показник різко відрізняється залежно від типу злочину, причому випадки сексуального насильства та вбивств (де помилкова ідентифікація свідків та недосконала судова експертиза є найбільш поширеними) значно перевищують майнові злочини. Цей показник найкраще інтерпретувати як добре обґрунтовану нижню межу того, як часто система помиляється у своїх найважливіших рішеннях — не як універсальний показник помилок, і не як число, яке будь-який окремий обвинувачений може використовувати для особистого розрахунку ризику.
Пов’язані факти
За найкращою оцінкою частка помилкових засуджень серед смертних вироків у США становить ~4,1%, приблизно 1 із 24. Більшість називає значно менше за 1%, тож інтуїція тут радше надто оптимістична, ніж параноїдальна.
Реєстр тверджень
Кожне число нижче — це те, що повідомило джерело, з дослівною цитатою, на яку ми спиралися, та тим, як ми дійшли до нашої цифри. Натисніть на посилання, щоб перевірити самостійно.
-
[1] Proceedings of the National Academy of Sciences — Rate of false conviction of criminal defendants who are sentenced to death
Rate of false conviction of criminal defendants who are sentenced to death- Статистика
4.1% estimated false conviction rate among US death-sentenced defendants, 1973–2004 (95% CI: 2.8–5.2%)- Витяг
“"We use survival analysis to model this effect, and estimate that if all death-sentenced defendants remained under sentence of death indefinitely, at least 4.1% would be exonerated. We conclude that this is a conservative estimate of the proportion of false conviction among death sentences in the United States." ”
- Дані джерела:
- 2014-04-28
- Дата звернення
- 2026-04-12 · архівна копія
- Розрахунок
- Gross et al. applied Kaplan-Meier survival analysis to 7,482 death sentences (1973–2004), identifying 117 exonerations. The 4.1% figure accounts for censoring (defendants removed from death row before exoneration could occur). The 95% CI of 2.8–5.2% is used directly as the uncertainty band, widened to 6% at the high end to account for the possibility that non-capital felonies have similar or higher base rates with less post-conviction scrutiny.
- Незалежність
- This is the only peer-reviewed study using formal survival analysis to estimate wrongful conviction rates. The National Registry of Exonerations provides independent case-level corroboration but uses a different methodology (cumulative count, not modeled rate).
-
[2] University of Michigan Law School / Michigan State University — National Registry of Exonerations — About
National Registry of Exonerations — About- Статистика
3,698 known exonerations in the US since 1989 (as of mid-2025); 147 exonerations recorded in 2024- Витяг
“"The National Registry of Exonerations provides detailed information about every known exoneration in the United States since 1989. As of June 2025, the Registry lists 3,698 exonerations." ”
- Дані джерела:
- 2025-06-28
- Дата звернення
- 2026-04-12 · архівна копія
- Розрахунок
- The Registry is a case-level database, not a rate estimate. It records known exonerations but cannot estimate the denominator (total convictions) or the number of wrongful convictions that were never discovered. The 147 exonerations in 2024, with an average of 13.5 years of wrongful imprisonment each, illustrate the scale but do not yield a rate. Used here as corroborating evidence for the Gross et al. estimate, not as a competing figure.
- Незалежність
- The Registry is maintained by the University of Michigan and Michigan State, independently of the Gross et al. PNAS study, though Gross is a co-founder of both. The data pipelines are distinct: the PNAS study uses survival modeling on a closed 1973–2004 cohort, while the Registry is an ongoing, open-ended case collection.